Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні?

Дуже своєчасний і талановитий роман Лесі Івасюк “Зашморги” (Видавництво “Книги-21”, Чернівці). 
Зашморги українського минулого не відпускають журналістку Оресту, інших героїв книжки. Вона бачить не лише буколічний Відень, з оперою і булочками. У романі Західна Європа, як і по-своєму весь світ, постають у різних іпостасях, в тім числі вельми непривабливих. У “Зашморгах” ми бачимо лякливу і продажну Європу, яка втрачає життєву міць своїх древніх лицарів та героїв, нерідко стаючи розніженою маніакальною грошолюбкою… 

Також прочитав повість Уляни Глібчук “Дівчатка”, ще у рукописі. До речі, дуже рекомендую видавцям. Глибока історія про жіночу долю кількох поколінь, про химерні, весело-сумовиті і страшні відгалуження цієї долі. Проте повість, як на мене, знаходиться поза вузькими рамками статі і загалом поза вузькими рамками. Чарівливі плетива радісних метафор, водночас пронизливі, із тонкою і гострою печаллю, роблять цю повість взірцем тонкої психологічної прози. 

До такої ж прози належить і роман Лесі Івасюк.

Не подобається шалене засилля україномовної графоманії у соцмережах і в книгах. Графоманія починає вбивати  талановиту літературу. 

Що рекомендуєте прочитати іншим?

Крім названих творів, є чимало, вартого уваги. На колір і смак-товариш не всяк. Тому прислухайтеся до свого внутрішнього книжкового ангела, читачі! Він знає все J

Що плануєте прочитати найближчим часом? 

Найближчим часом хочу уважно дочитати знамениту працю психоаналітика (що був спершу священиком, мав доволі яскраве особисте життя)  Ролло Мея “Любов і воля”. Також  нарешті хотів би нарешті прочитати “Сповідь святого Августина” і книжку тибетського майстра Согяла Ринпоче “Тибетська книга життя і смерті”.